Вступ

Одна з основних відмінностей між живим і неживим світом полягає в тому, що постійність неживого ґрунтується на його хімічній незмінності, тоді як стабільність і збереження живого базується на безперервних хімічних змінах, що відбуваються в ньому.

Хімічні процеси в організмі каталізуються особливими речовинами (біокаталізаторами), що називаються ферментами, або ензимами. Білкову природу ферментів беззаперечно довів Джеймс Самнер (1926), який отримав перші кристалічні препарати ферменту уреази. Вчення про ферменти – одна з найважливіших проблем сучасної біології і біохімії. Саме тому ХХ ст. називають ще століттям ферментів, бо вчення про них – це дітище цього століття.
Встановлено, що немає жодного процесу в організмі, який би відбувався без участі ферментів. Травлення, енергозабезпечення, побудова структурних компонентів клітин і тканин, ріст, розмноження, м’язове скорочення, згортання крові пов’язані з роботою ферментів.
Знання властивостей ферментів важливі для розуміння особливостей біохімічних процесів у здоровому організмі і при патології, обґрунтування умов їх лабораторного дослідження з метою діагностики хвороб.
Вивчивши тему про ферменти, ми повинні чітко знати:
1. Значення біохімічних досліджень в клінічній практиці.
2. Будова, фізико-хімічні і каталітичні властивості білків-ферментів.
3. Механізм каталітичної дії ферментів.
Уміти:
1. Проводити реакції на підтвердження залежності дії ферментів від температури і природи субстрату, від рН середовища.
2. Обґрунтувати значення оптимальних умов при проведенні ферментативних діагностичних досліджень.